Віра чинить різницю для людини між спасінням і засудженням. Але чи є віра внеском людини у своє спасіння? Тільки той, хто не слухає, що каже Бог про природу віри, прийде до такого висновку.
  Віра передбачає знання і згоду. Св. Павло ставить питання: “А як увірують у Того, що про Нього не чули?” (Римлян 10:14). Перед тим, як увірувати, людина визнає, що те, що вона почула, є правдою. І все-таки просте слухання, знання і згода не є спасаючою вірою. Віра є не тільки річчю розумовою, інтелектуальним процесом. Диявол знає Бога і визнає, що Ісус є Спаситель. Св. Яків пише: “Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять” (Якова 2:19). Спасаюча віра складається з чогось більшого ніж просто знання; вона є більшим від простої згоди з ним; вона задіює більше від розуму.
  Віра має справу з внутрішнім єством людини, з її серцем. Св. Павло пише: “Серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння” (Римлян 10:10). Авраам є великим прикладом віри у Святому Письмі. Св. Павло пише про Авраама: “І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу, і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв” (Римлян 4:19-21). Ось віра. Серце переконане, що Бог зробить те, що каже. Віра є довірою, що покладається на Божі обітниці. “А віра - то підстава сподіваного, доказ небаченого” (Євреїв 11:1).

      Віра є засобом, яким окрема людина тримається обітниць Євангелія для неї. Віра не тільки каже: “На хресті Ісус помер за гріхи людей.” Спасаюча віра каже: “Ісус помер за мене.” Віра не тільки каже: “Є Бог; є небеса; є Спаситель.” Спасаюча віра каже: “Господь – мій Бог, Який приготував небеса для мене, і я маю це благословення через Ісуса, як мого Спасителя.” Віру можна порівняти з рукою, що одержує. Рука є тим засобом, яким береться дар. А те, що дар береться, не означає, що він заробляється. Рука не заслуговує дару просто через те, що вона його бере. Рука просто є засобом, яким одержується дар. Так само із вірою. Вона не заробляє і не заслуговує дар спасіння; вона є просто засобом, яким хапаються обітниці Євангелія.