"Намагатися уявити Бога - це все одно, що намагатися виміряти барометром швидкість"
В своїй гордині люди часто прирівнювали себе до Творця, не розуміючи своєї істинної, мізерної величини. Обмежена тілом, підвласна часу і смерті, обмежена в своїх думках та уяві, людина фізично не може уявити Бога. Обмежені низьким рівнем інтелекту та невіглаством, люди прагнуть втиснути в рамки часу, місця та напрямку Того, хто створив ці самі рамки, Того, хто був до початку існування часу, місця та напрямку і Сам не потребує цього. Фантазери приписують Творцю людські якості, уявляють Його, як сивого старця, що сидить "десь на небі", навіть придумують Богу сім`ю, ототожнюючи Його із звичними людськими слабкостями. Насправді ж ми можемо тільки отримувати знання про Бога і, основне знання:  "Все, що ми можемо собі уявити - Бог на це неподібний". Починаючи щось уявляти, люди дають початок думці, початок фантазії; обірватися ж ця думка може в будь-який момент, відповідно вона має кінець; а чи можна уявити собі вічність, володіючи лише обмеженою думкою? Щоб ми собі не уявляли  - це не буде вічністю, нескінченністю, про ці поняття ми можемо тільки знати, осягнути їх насправді - неможливо.